Прогулянка по дну

On 06.04.2010 by admin


Після надзвичай сніжної зими нас лякали високою водою та повінню наприкінці березня-початку квітня. Сніг зійшов тихо. Як і завше о цій порі рівень найбільшого водосховища України – Кременчуцького – впав, відкривши чисельні острови та мілини, пеньки колись затопленого лісу…
Сьогодні прогуляємося частинкою дна в районі Черкас. Фотографовано минулого тижня, лід вже практично зійшов, рівень води поки що не піднявся.


Щовесни вода відступає, нині більше ніж на 100 м. Зазвичай цей пірс майже повністю вкриває вода

На оголеному дні лишається маса водоростей, розвіюючи навкруги стійкий і міцний запах

і каміння, усіяне мушлями:

та різнобарв’я піску та глини, які устилають нинішнє дніпровське дно. Відтінки настільки вражаючі, що не сфотографувати було би шкода:

І так відбувається щовесни. Фото 4 роки тому:

За чисельними мілинами видно старе русло Дніпра і той простір, який було затоплено авантюрою з будівництва Кременчуцької ГЕС (було затоплено 211 сіл та 1 місто з чисельністю населення понад 133 тисячі осіб та плодородні землі площею близько 2 тис.кв.км)

клікабельна панорамка:

  • Класно, Сереж! Четверта фота з кінця (квадрат) сподобалась особливо, такий об”єм!
    Слухай, а чи є можливість знайти/побачити затоплені села? Чи залишились там якісь залишки, споруди тощо?

    • сама знаменита – церква в Гусинцях (неподалік Ржищева). Туди навіть можна винайняти човену самому містечку.
      Ще біля Циблів є залишки і т.д.
      Там де ж ціле місто затоплене неподалік Світловодська – Ногогеоргіївськ
      Та багато всього залишилося, певно, однак вода ж мутна, нічого не роздивишся, навіть якщо з аквалангом пірнатимеш.

  • Cranebird

    Пам,ятаю коли вперше їхав автобусом через Кременчуцьке море. Було літо. Було сонце. Чайки, хвилі. Жовтий пісок. Дніпрова права круча вся в зелені дерев. Пірамідальні тополі і висотки прямо над водою. У мене просто мову відібрало від такої краси. А море таке широке, що не кожен птах долетить до його середини… навіть, якщо дивитися на південь, берега не видно. І я уявляв глибину, як неба так і моря. А потім зимою…. це був облом. Море виявилося глбиною два метра.))

  • Випадкові статті

  • Популярні статті

    • Трипільські зорі – 2010

      На третій рік свого існування благодійний етнофестиваль “Трипільскі зорі” (м.Черкаси) дещо змінив...

    • КриЖталь 2011

      В Черкасах відкрився 4-й фестиваль крижаної скульптури “КриЖталь”

  • Фото з галереї

    Tourrettes-sur-Loup 4428 9716 1998