Прогулюючись далі від палацу Сєменовських-Левицьких по вул.Пекарській в напрямі Личаківського кладовища, медичного університету чи Колегії Піарів, на розі вул.Тершаківців важко не зауважити величезний корпус універститету ветеринарної медицини, збудованого у стилі радянського неокласицизму (“сталінського вампіру”) наприкінці 1950-х. Величезна масивна будівля явно дисонує з архітектурним оточенням. Тому цікавить вона нас виключно як орієнтир. Пройшовшись трохи далі по Пекарській варто звернути увагу на маленький корпус тієї ж академії, нічим не примітний з вулиці, позаяк фасадом він орієнтований у двір.
 |
 |
| елементи оздоблення балкону палацу | та сам балкон на портику |
Колишній палац графів Туркулів-Комелло спорудили у 1840-1844 рр. (за іншою версією між 1810-30 рр.) на місці давнішого будинку ймовірно за проектом архітектора Фридерика Баумана.
Фридерик Бауман (Fryderyk Baumann 1765/70-1845) – львівський архітектор і скульптор-декоратор. Проектував інтер’єри Ланьцутського замку, реставрацію Палацу Корнякта та Кам’яниці Бернатовичівської на львівському Ринку, Оссоленіуму, палацу Сєменських-Левицьких, є автором декоративного оздоблення театру Скарбека, проектував палаци та садибні будинки на Львівщині.
Та повернімося до предмету нашої розповіді. Палац будувався для родини Дідущицьких у часи моди на романтизм. Тому палац і постав у модному на той час стилі романтичної неоготики. Цікаво, що даний палац лишився чи не єдиним і причому найдавнішим взірцем ранньої неоготики у Львові, позаяк більш пізня реінкарнація неоготики на зламі 19-20 ст. в будівлях Опольського, Кендзорського, Сас-Зубжицького, Гохбергера, Сулковського – то вже радше еклектичне поєднання форм та елементів готики.
Готичними елементами в палаці Туркулів-Комелло є і великі стрілчасті арки, і хрестоцвіти, і фіали, і готичне мереживо кам’яних перил балкону …
 |
 |
| хрестоцвіт та “готичні форми” | портик |
Фасад споруди підкреслює портик на двох колонах з різбленими капітелями, які підтримують балкон з мережними поручнями, завдяки чому палац нагадує романтичний середньовічний будинок…
Архітектурний опис споруди від Ігора Жука:
Цегляна, тинькована, двоповерхова будівля, у плані – прямокутної форми. Високий дах має два ряди люкарн. Головний фасад виділений ризалітом з акцентом неоґотичного портика на осі. Поверхи різновисокі. Вікна другого поверху завершені стрільчатими арками, на першому поверсі – вікна прямокутні. Над ризалітом встановлено фіали. Над фасадам – сильно винесений карниз. Внутрішнє планування коридорного та анфіладно-зального типів.
Єдина у Львові пам’ятка ранньої неоготики.
 |
 |
| елементи декору |
Початково будинком володів Генрик Дідущицький, а по його смерті його вдова Теолозія Дідушицька, яка запам’яталася тим. що в ставку біля палацу влаштувала купальню для львів’ян, коли тих прогнали з сусіднього монастирського Вороблячого ставу черниці-сакраментки.
Наступною власницею була графиня Феліція Комелло, згодом Туркули, Майєри, Полетили…
 |
 |
У 1920-30-х роках будинком володів знаний галицький адвокат Еугеніуш Батицький. його донька – артистка Софія Батицька (Zofia Batycka) народилася 22.08.1907 у Львові. Навчалася у Снопківському дівочому інституті, затим у Головній Школі Торгівлі (Szkole G??wnej Handlowej) у Варшаві. Будучи студенткою почила зніматися в кіно. Зокрема популярність Батицькій принесли такі стрічки як Szlakiem ha?by (1929), Moralno?? Pani Dulskiej (1930), Kobieta, kt?ra si? ?mieje (1931). В 1930 році на конкурсі “Miss Polonia” серед 500 претенденток вона виборола титул “місс Полонія”, перемігши у фіналі ще одну львів’янку Христину Готлінгерівну. Того ж року Батицька виборола титул віце-місс Європи. Цікаво, що наступного конкурсу “Miss Polonia” так і не відбулося, оскільки Зофія… виїхала разом з короною місс до Сполучених Штатів. Свою відмову віддати корону вона аргументувала тим, що всеодно є найвродливішою дівчиною Польщі. В Штатах вона отримала ще один титул Місс Парамаунт. Але от контракт з американською компанією “International Artists” омріяного акторського успіху Зофії не приніс. У Штатах вона не отримує ролі, і у 1934 р. повертається на Батьківщину, де певний час грає в театрі, але згодом виходить заміж та переїздить до чоловіка в Антверпен, а після війни – до Лос-Анжелесу. По смерті чоловіка Зофія Батицька сама заробляє собі на життя (та й утримання матері) читанням лекцій з іноземних мов (Зофія знала 4 мови, в т.ч. есперанто). У старості Софія опинилася в будинку для літніх людей, де і померла 9 червня 1989 р., забута всіма.
 |
 |
 |
| Zofia Batycka | вона ж в рекламі Miraculum |
За часів Феліції Комелло дах палацу був вкритий гонтом і нагадував справжній приміський маєток. У 1937 р., коли будівлю передали під потреби факультету ветеринарії медичного університету, дах перебудували, влаштувавши в ньому два ряди люкарн, завдяки чому дещо змінилися пропорції будівлі, втім її не спотворили. Як бачимо у порівнянні з архівним фото, нинішній високий дах лише дещо змінив зорові акценти, які раніше зосереджувалися на готичних фіалах.
 |
 |
| архівне фото 1910-14 рр. звідси | і новий дах з люкарнами |
Також палац перебудували і в інтер’єрі – під навчальні аудиторії. В інтер’єрі досі збереглося кілька стрілчатих порталів дверей з неготичним оздобленням. Ігор Мельник пише, що в одній з лабораторій висить велике олійне полотно «Благовіщення Діви Марії», яке, можливо походить з 19-тистолітнього оздоблення палацу, але побачити його нажаль не вдалося.
Досі в колишньому палаці розміщується один з корпусів Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Гжицького. Згадані стави було засипано, від парку маєтку лишився ріденький сквер на території університету, котрий скорше нагадує плац.
список використаних джерел:
– Мельник Ігор, Загайська Роксоляна. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова. – Львів: Центр Європи, 2010. – 352 с.
– Lviv: A Guidebook for the Visitor / Львів: Туристичний путівник. за редакцією Ю.Бірюльова — Видання друге / Second edition. — Lviv: Publishing House «Centre of Europe», 2007. — 548 с.
– Ілько Лемко, Володимир Михалик, Георгій Бегляров. 243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів:, 2009.
– Прогулянка Львовом. Київ: Балтія Друк, 2005
– Жук Ігор. Вул. Пекарська, 50 – корпус Ветеринарної aкадемії (кол. Палац Туркуллів-Комелло) –http://www.lvivcenter.org/
– Najpi?kniejsza Polka okresu mi?dzywojennego – wspomnienie o Zofii Batyckiej. http://poland.us
Як знайти:
Переглянути Україна на карті більшого розміру
Інші статті серії: Львів непопсовий