Микулинці. Не тільки про пиво

Микулинецький замок

Невеличке містечко Микулинці розкинулося серед мальовничих подільських пагорбів у Теребовлянському районі Тернопільщини за 20 км на південь від обласного центру.
Перша згадка про Микулин (історична назва Микулинців) зустрічається у “Повчанні” Володимира Мономаха у 1096р. То ж 1996 року Микулинці відсвяткували 900-річчя свого міста, завдяки чому з’явилося пиво “Микулин-900”. Через Микулин проходив торговельний шлях з Галича до Києва. В 11 ст. містечко входило до Теребовлянського удільного князівства. З 1595 року отримало магдебургське право.
Торгова марка “Микулинецьке” добре відома не дуже широкому, але дружному загалу – любителям пива. Так от, “Микулинецьке” варять тут (про завод “Опілля” в Тернополі ані слова :))

фото з сайту www.brovar.org

То ж повертаючись з Буданова та Теребовлі до Тернополя, я не міг проминути це маленьке затишне містечко.
Сфотографувавши першого ліпшого микулинчанина, який трапився мені, тільки но я вийшов з маршрутки, я почав шукати кого би то запитати, де ж той легендарний завод.
У того першого микулинчанина я запитати не зміг, бо по-перше, він спав, по-друге, він був милим песиком:

Народу на вулицях практично не було, то ж довелося запитати у першому-ліпшому магазині. Перший-ліпший виявився фірмовим магазином “Микулинецьке”
Вулиця до ВАТ “Бровар” вся було уквітчена вишневим цвітом. Була середина квітня, тривав другий день подорожі, за яку я встиг вже отримати масу вражень від купи тернопільських атракцій, яскравого теплого весняного сонця та надфотогенічного неба…

дорога до Микулинецького
дорога до “Микулинецького”

ВАТ “Бровар” – виробник продукції під торговою маркою “Микулинецьке” – випускає 13 видів досить шанованого серед поціновувачів пива та мінеральну воду. З асортиментом втім можна ознайомитися на офіційному сайті

ВАТ Бровар
ВАТ “Бровар”

Завод зустрічає мене дружнім гавкотом собак (одна-однієї менше), які дружно висипають з-під заводських воріт. То ж злодій тут не пройде :)


ВАТ “Бровар”

На трубі заводу рік – 1698, який вважають роком заснування пивоварні. Хоча з датами там не дуже чисто. Часто на пляшках “Микулинецького” ставлять більш ранню дату – взагалі 1457. Але то дата просто символічна. Позаяк 1457 рік Микулинці згадуються лише історією про пиво послане звідси німецьким герцогом Тієраном у подарунок польському королю Ольбрахту, на основі чого робиться висновок, що вже тоді в цих краях варили “Микулинецьке” :). 1698 ж року “Микулинецьке” згадується вдруге, вже у австрійских джерелах…
Та облишмо пиво, адже не ним єдиним… В Микулинцях ще є на шо подивитися. Повертаємося на центральну вулицю міста

центр Микулинців, переважає одноповерхова забудова, видніються руїни замку

Микулинецький замок розміщенний на пагорбі на річкою Серет, що оточує його з південного і східного боків. Був закладений в 50-х роках 16 ст. на місці давнішого, дерев’яного, потім вдосконалений і розширений в кінці 16 і в 40-х роках 17 ст.

Микулинецький замок

Замок побудований з пісковика, регулярний в плані. Товщина стін сягає 2 м. Північно-західний і південно-східний кути укріплені круглими в плані двох’ярусними бастеями…

У 19 ст. тут розміщувалася суконна фабрика. Нині правда від нього лишилися лише мальовничі руїни, хоча, здається, це чи не єдині замкові руїни, де досі живуть, і зовсім не привиди ;)
Принаймні велика вівчарка була цілком матеріальною :)

житловий будинок на території замку

Неподалік від замку розміщений палац 18-19 ст. Нині тут розміщується обласна бальнеологічна лікарня.

тильний фасад палацу

Палац було збудовано у 60-х роках 18 ст. на замовлення Людвіги Потоцької. Від того палацу щоправда лишилися лише два флігелі, поставлених перпендикулярно до подовжньої осі палацу і сполучених з ним дугоподібними галереями.

одна з галерей

Основний корпус в середині 19 ст. було повністю перебудовано. Тоді Микулинці від Потоцьких перейшли у власність такого собі барона Кнопки. Він-то і став замовником новоїх будівлі, яку маємо дотепер.

палац в Микулинцях

Збудована в стилі неокласицизму, центральна частина палацу підкреслена на головному фасаді ризалітом з чотирма дерев’яними скульптурами атлантів, піднятими на аркаду першого поверху. Парковий фасад оформлений глухим восьмипілястровим портиком ордера Корінфа.

симпатичні такі атлантики

Кнопка мав задум влаштувати тут курорт, заснований на сірководневих джерелах. Але бізнес-план зреалізувати вдалося лише за радянської влади. І то Микулинці курортом не стали. Але бальнеологічну лікарню тут таки відкрили.
До палацу примикає ландшафтний парк вільного планування. Парк на жаль, дуже захаращений, радують лише нарциси:

Далі від палацу мандруємо до костелу. Перше, що зустрічається на шляху – от такий от пам’ятник гендерній нерівності:

Троїцький костел в Микулинцях було збудовано в стилі бароко у 1761-1779 рр. архітектором Августом Мошинським. Має він дуже таки незвичний вигляд:

Троїцький костел у Микулинцях
Троїцький костел

Споруда – тринавова базиліка з напівкруглим двоярусним деамбулаторієм. Середня нава з обох коротких боків по подовжній осі замкнута напівкругло. Перекрито хрестовими склепіннями (нави), півциркульними з розалубками (обхід пресбітерія) і чвертьсферичними з розпалубками, розділеними лопатками (у напівкруглих розчленовуваннях середньої нави).
Архітектурний декор зосереджений на головному фасаді і складається з встановлених в едикулах кам’яних різьблених скульптур апостолів, декоративних ваз, зігнутих сандриків.

євангеліст Матфей
апостол Матфей


апостол Марк	апостол Лука	апостол Іоан

Ступінчаста структура фасаду підкреслена поярусними антаблементами з напівколонами тосканського і Корінфа ордерів. У інтер’єрі – напівколони витонченого композитного ордера.