Цю адресу годі шукати в уславленій столиці Кримського Ханства. В радянські часи таку дивну адресу мало окреме містечко? що розміщене від Бахчисарая за 25 км. Колись його не було навіть на мапах, а будинки мали наскрізну нумерацію, щоби назвати все для непосвячених адресантів «вул.Науковою в Бахчисараї». Власне і досі тут вулиці не мають назв, хоча містечко вже на мапах знайти можна. Офіційно називають його Научним. Тут розміщена найбільша в Україні обсерваторія – Кримська астрофізична (КрАО).
краєвиди довкола Научного
Більшість тих, хто хоч раз побував на горі Ай-Петрі, може вам з впевненістю сказати, що ту обсерваторію бачив. Та й власне вид на ці білі куполи відкривається не тільки з Ай-Петрі. Їх можна роздивитися навіть з висот над Севастополем.
лже-обсерваторія на горі Бедене-Кир
На тих же радянських мапах, де не було назви «Научний», ті куполи підписували «обсерваторія». Хоча це було неправдою (та чи мало й досі такої дези криється у відкритих для широкого загалу топографічних картах). Насправді ті куполи біля Ай-Петрі на горі Бедене-Кир (Перепелина) з астрофізикою не мають нічого спільного. То військові радари, подібні тим, які здуло негодою з карпатської Боржави на початку 90-х.
вигляд на Научний зі сторони в’їзду з Сімферополя
Обсерваторія ж знаходиться в самому серці Кримських гір, захована між Внутрішньою та Головною грядами.
Добиратися туди не складно. З Сімферополя, автостанції «Західна» регулярно курсують маршрутки. Щоправда назви Научний тут не знають, навіть в офіційному розкладі пишуть просто – «Обсерваторія». Розклад дивитися тут
вид на Мангуш від Научного
Їдемо трасою Сімферополь-Бахчисарай, поворот в селі Новопавлівка вліво за вказівниками. Далі вже починаються гори. Проїжджаємо села Скалисте, відоме видобутком білого кримського (альмінського) вапняку та озером з напрочуд бірюзовою водою, Трудолюбівку, Прохладне (Мангуш).
український КПП
Маршрутка, тільки-но проминувши табличку «Научний», зупиняється біля КПП. Далі шлагбаум – дозволено проїздити лише мешканцям містечка. Пішоходів же ж ніхто не зупиняє, проходять всі охочі. Те що знаходиться за КПП містом в прямому розумінні назвати важко.
садок в центрі Научного
Скорше воно нагадує територію якогось санаторію – рівні алеї, сосни і поодинокі 2-3 поверхові будинки т.зв. сталінської забудови. І якась релаксуюча тиша, яка після гамірного Сімферопольського вокзалу опановує вами і заставляє вірити, що справжній рай на Землі насправді є тут. А особливу ейфорію, принаймні у мене, викликав квітучий яблуневий садок прямо за готелем в центрі містечка, а ще більше – приголомшлива панорама Головної гряди, що відкривається з нього.
Чатирдаг
Красень Чатирдаг, Бабуган, Ялтинська яйла… І все це в антуражі білих куполів різнокаліберних башт-телескопів, що то там, то тут виглядають серед зелених крон старого парку. Кажуть, що парк насаджували спеціалісти Нікітського ботанічного саду рідкісними породами дерев.
телескоп BST-1
Перший день я вирішив, що це те місце, де я би хотів провести старість :). Та власне Научний для декого і став таким собі трохи цивілізованим Мангупом, в який тікають подалі від суєти мегаполісів…
і знову садок
Трохи історії. Власне місто виникло після 2-ї світової, коли було зруйновано стару обсерваторію в Сімеїзі, а її телескоп з дзеркалом діаметром 1 м було знайдено в Потсдамі з слідами від куль. На той час США вже мали телескоп з діаметром дзеркала 3 м, Союз, звичайно, не хотів відставати…
Однак в Сімеїзі місця для такого обладнання було занадто мало. Декілька років спеціалісти Пулковської обсерваторії досліджували місцевість і нарешті знайшли. Невелика (600 м) плоска гора, що мисом врізається в навколишню долину, заховану поміж гірських хребтів. Тут найменша кількість хмарних днів, найпрозоріше повітря, а отже і найкращі умови для спостереження за зірками…
Великий телескоп (діаметр дзеркала 2,6 м) збудували не відразу. Процес відливки, застигання та шліфовки дзеркала займає чи не цілий рік, проте жодних гарантій успіху немає. Дві перших заготовки просто луснули під час охолодження заготовки.
телескоп ім.академіка Шайна
Третя спроба виявилася вдалою, подейкують, завдяки металічному ломові, що його забув робітник при відливці дзеркала у формі. Лом зіграв свою амортизуючи роль і дзеркало витримало. Так і працював він із ломом усередині :). Чи то просто байка, щоби розбавити суху науку для туристів, чи якась частка правди у тому є, судити важко. Проте, поки телескоп будували, обсерваторія послуговувалася старими німецькими, які було вивезено з Дойчланд у вигляді трофеїв.
Той сами – перший, німецький
Кажуть, що ті телескопи готувалися як особлистий подарунок Гітлера для Муссоліні, для італійської обсерваторії.
Вони і досі стоять, проте скорше як атракціон для відвідувачів.
Між іншим не що небудь, а Карл Цейсс
Загалом в Научному нараховується більше двох десятків телескопів. Містяться вони від маленьких будиночків зі зсувним дахом, до багатоповерхових будинків з розсувними куполами, як от найбільший телескоп обсерваторії, названий на честь академіка Г.Шайна – першого керівника Кримської астрофізичної.
ZTSH – зеркальний телескоп Шайна. Найбільший в Україні, а колись і у всій Європі
Проте КрАО – то не тільки телескопи. То і цілий науково-дослідний інститут з багатою бібліотекою, і виробничі підприємства-майстерні, що виготовляють обладнання як для власної потреби, так і для потреб космонавтики.
а це, між іншим, теж телескоп :)
Після розвалу Союзу обсерваторію, так само як і Чорноморський флот, було розділено між Україною та РФ. Щоправда, Росію телескопи ймовірно цікавили значно менше , ніж ЧФ, тому більшість все ж залишилася Україні. Фактично місто зараз розділено на українську та російську частини, хоча демаркаційної лінії як такої немає. Є лише телескопи, належні тій чи іншій державі та два окремі КПП, через кожен з яких можна вільно ходити незалежно від громадянства :)
телескопи на “російському” боці
Потрапити сюди можна просто з екскурсією,на які традиційно возять з кримських санаторіїв. Вам розкажуть про історію створення обсерваторії, покажуть науково-дослідний інститут, старий цейсівський рефлектор, з якого починалася робота КрАО, гордість обсерваторії – телескоп ім.Шайна, потім, як сяде сонце і стане видно зорі – в невеличкий телескоп в маленькому будиночку з зсувним верхом зможете подивитися на кільця Сатурна, супутники Юпітера чи місячні моря і кратери…
Проте я би радив відвідати Научний трохи в інакший спосіб. В будь-якому разі ви зможете приєднатися до однієї з екскурсій увечері, коли будете там. Але варто приїхати туди раніше, щоби насолодитися довколишніми краєвидами і тишею.
В містечку є великий готель, навесні номер люкс (розміром з президентський :)) коштував мені всього 100 грн. на добу.
готель
Містечко можна використовувати і як базу для радіальних піших походів навколишніми горами. Найближчий об’єкт, який може зацікавити туристів – то «печерне» місто Тепе-Кермен. Від Научного до нього кілька годин ходу, гору Тепе-Кермен добре видно з міста, тут її називають «Їжачок» за характерний профіль саме з цього кута зору. Поряд також печерні міста Бакла та Кермен (біля сіл Скалисте та Трудолюбівка по дорозі назад на Сімферополь).
дорога на Тепе-Кермен
Не так далеко і печерний монастир Качі-Кальон. Та власне поряд і сам Бахчисарай (по трасі 25 км – є маршрутки, горами – не більше 12 км) зі своїм «фонтаном сліз» та Чуфут-Кале.
околиці Научного
Місцеві також запевняли нас, що до Ялти не більше 10 годин пішого переходу горами. Не знаю, як стосовно Ялти, але лінійний перехід з ночівкою в горах на Ялтинську яйлу, гору Кемаль-Егерек та ін. видається досить привабливим і цікавим…
Скільки пробути тут, в Научному, звісно ж вирішувати вам. Дехто так і лишається тут жити, дехто проводить всю відпустку, лише виїжджаючи на кілька годин до Севастополя чи Піщаного до моря (в Научному температура повітря влітку набагато комфортніша, ніж на ПБК), дехто, як я, витримують в цій зоні релаксу лише один день :).
Ейфорія першого дня змінюється тугою за горами, які видно з вікна… Починаєш бачити не лише позитиви… Некрологи на дошці оголошень в центрі (населення старіє, похорони тут чи не щотижня), дітей видно, коли вони тільки йдуть до школи, а по закінченню уроків дружно вантажаться у маршрутку і роз’їжджаються по навколишнім селам, а от повз пройшла молода пара, чи не єдина, що зустрілася нам там… на жаль – закінчені наркомани :(
міська забудова
Як би там не було, але сюди хочеться повертатися ще і ще. Чи просто за тишею, чи це місце все ж ближче до зірок :)… Хто знає, може хтось і з читачів знайде тут свій «трішки цивілізований Мангуп»…
