Незважаючи на вельми велику популярність у колишньому Союзі декабристського руху, совєти були не надто уважними до декабристського спадку. Так не вдалося зберегти маєток Давидових у Вербівці (довелося обмежитися відомим Зеленим картковим будиночком у Кам’янці), про іншу ж атракцію, що також є свідком Південного декабристського товариства, поговоримо сьогодні.
родовий герб “Ex toto anima”
Село Хомутець (нині Миргородський район, Полтавщина) належало родині Апостолів ще від часів полковника Петра Апостола. Його син – гетьман Лівобережної України Данило Апостол перетворив Хомутець на родовий маєток. За Данила Апостола тут було зведено дерев’яний палац та закладено парк.
озеро в садибному парку
Мандрівник, академік Антон Іоганн Гільденштедт, перебуваючи в Хомутці в 1774 р. згадує про красивий іонський палац, сад, теплиці, тощо.
палац з тильного боку
На початку 19 ст. маєток перейшов у володіння Івана Муравйова-Апостола – письменника, історика та дипломата – нащадка Данила Апостола по жіночій лінії. З 1806 року він мешкав у Хомутці і саме за нього було перебудовано палац та переплановано парк.
схема маєтку
меморіальна табличка
Матвій, Сергій та Іполит Муравьови-Апостоли, сини Івана Муравьова-Апостола заснували перше в Росії таємне революційне товариство “Союз порятунку”. В 1824-25 р.р. брати Муравьови-Апостоли і декабристи П.Пестель, М.Лорер, М.Бестужев-Рюмін, М.Лунін та інші збиралися в маєтку на свої таємні збори.
70-ті роки 20-го століття
За совітів палац не зруйнували, як то сталося з більшістю інших маєтків, а передали під агропрофшколу, технікум свинарства і нарешті зооветеринарний технікум, який існує тут і дотепер.
Поки в приміщенні знаходилися навчальні аудиторії, тут же облаштували невеличкий музей та вчепили аж дві меморіальні дошки з написом «В цьому будинку в 1824-1825 р.р. відбувались засідання декабристів».
ще архівне фото
Палац щоправда не визнали пам’яткою архітектури і до державного реєстру не включили, проте надали статус пам’ятника історії і взяли під охорону як місцеву пам’ятку згідно рішення виконкому Полтавської обласної Ради депутатів трудящих № 529 від 10.12.1970 р.
інтер’єр
З роками у старому палаці технікуму вже стало тісно. Для нього поряд звели більше сучасне приміщення. А палац залишився стояти пусткою і поступово руйнується, дичавіє і парк площею 77 га…
розетка
герби
В інтер’єрі ще збереглася ліпнина у вигляді родових гербів та розеток, розписи стель і кімнатах і дубова стеля у залі…
ще герб
в одній з кімнат
Але в іншому палац, який ще пару десятків років (як можна судити зі старих фото) був у цілком нормальному стані, практично розвалюється на очах.
дубова стеля
та сама кімната з дубовою стелею
Технікуму на нього відверто начхати (та й фінансування бракує для проведення відновних робіт), начхати, як бачимо і обласній владі. Хоча і село зовсім недалеко від курортного та розрекламованого Миргороду, про нього мало хто знає. На трасі Київ-Полтава, рясно обставленої білбордами з рекламою полтавських атракцій на кшталт Решетилівки, Великої Багачки чи Гоголевого, йому місця не знайшлося.
Відбивають охоту у масового туриста і 14 км жахливої дороги від Миргорода до Хомутця.
Ми витрачаємо масово кошти на відбудову за гіпотетичними проектами давно втраченого у Чигирині чи Батурині, дозволяючи разом з тим гинути тому автентичному, що ще можна врятувати…
