Вулицю Дорошенка (колишня Сикстутська), що веде від проспекту Свободи до вул. Степана Бандери, прикрашають багато цікавих будинків, зведених переважно на зламі 19-го та 20-го століть. Одначе найцікавішим з них є будинок під номером 19. Про нього і піде сьогодні мова.
 |
 |
Цю найпомпезнішу кам’яницю у необароковому стилі збудували для банкіра Едварда Ландау (Edward Landau) у 1909 році. Примітно, що задля зведення цього будинку довелося зруйнувати старішу, але пристойну триповерхову і зовсім не аварійну кам’яницю, збудовану у… 1888 році. Автором проекту того зруйнованого будинку був Соломон Крох, який роком раніше збудував будинок для власних потреб на сусідній парцелі (№21), цей будинок зберігся і донині. Але Ландау вочевидь мав так багато грошей, що їх було не шкода для такої забаганки, як знесення 20-річної будівлі і спорудження на її місці справжнього архітектурного витвору.
 |
 |
 |
 |
Проект будинку Ландау розробив львівський архітектор Володимир Підгородецький (Wlodzimierz Podhorodecki), його авторству також належить палац Дідущицьких на вул. Лисенка (кол. Курковій), житлові будинки на Поповича, 7 та Саксаганського, 11, проекти реконструкції готелю “Жорж” та синагоги Бет Гамідраш.
 |
 |
Кам’яниця виділяється поміж своїх сусідок величезними вікнами, потужними коринфськими колонами, вигадливими балконами, розкішною ліпниною.
Та головна прикраса будинку – це все ж таки шість скульптур, встановлених на карнизі над 3-м поверхом.
Скульптури символізують “Війну”, “Мир”, “Науку”, “Мистецтво”, “Працю” і “Торгівлю”.
 |
 |
 |
| “Мистецтво” | “Праця”, прилаштована під розтяжку дротів | “Торгівля” |
“Мистецтво” – польською “Sztuka” – зображається жінкою з палітрою і молотком, “Торгівля” – польською “Handel” – уособлюється постаттю Меркурія.
 |
 |
 |
| “Війна” | “Мир”, шкода дивитися… | “Наука” |
Ці алегоричні скульптури, виконані із штучного каменю, зараз нажаль у дуже поганому стані. Але ж дослідження 1990 років показали, що їх авторство належить нікому іншому, як Петру Войтовичу, відомому українському скульптору, автору надзвичайно виразних і динамічних фігур на фронтоні Опери – “Слава”, “Геній музики”, “Геній драми і комедії”. його скульптури прикрашають також фронтон Двірця (залізничного вокзалу). А найвеличнішим з творів П.Войтовича є скульптурна композиція «Розп’яття», розміщена на головному фасаді Ельжбетки.
 |
 |
| “Слава” | “Геній музики” на Львівській Опері |
Від моменту побудови окрім власне житла в будинку містилися різні офіси та крамниці, зокрема горілчаний магазин Моха, адвокатські контори тощо. Традиція продовжується і нині. На верхніх поверхах – квартири, на першому – ресторан, за брамою – “Торговий двір”, різні офіси.
 |
 |
 |
| інтер’єри сін та сходових клітин |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
А у 1960-ті роки тут розміщувалася навіть друкарня, що друкувала газету “Львівський залізничник”.
 |
 |
 |
| через браму у двір |
 |
 |
 |
Переглянути Львів на карті більшого розміру
Інші статті серії: Львів непопсовий