Жаботин, Кам’янський район, Черкащина. Колись давньоруське місто, відоме під назвою Радивонів, вщент зруйноване татарами, згодом козацьке сотенне містечко. Але колишня слава його вже давно минула. Містечко опинилося далеко від транспортних шляхів і поступово занепало, перетворившись на звичайне село, за останнє століття населення зменшилося втричі. Єдиною принадою Жаботина, окрім холодноярських краєвидів, є дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці (1851 рік)
Варто зазначити, що це єдина дерев’яна церква Черкащини цього періоду побудови, що віднесена до державного реєстру національного культурного надбання. Решта – збудовані століттям раніше, а сверсниці жаботинської церкви до статусу пам’ятки архітектури національного значення так і не дотягнули. Можемо вважати, що такий статус пам’ятка отримала виключно завдяки своїм архітектурним принадам, а не поважному вікові :)
“Памятники градостроительства и архитектуры УССР” про неї пишуть так “крестовая в плане, одноглавая. К квадратному в плане центральному объему с четырех сторон примыкают более низкие и меньшие по размерам срубы. По бокам алтарного сруба – ризница и жертвенник. Над притвором – двухъярусная колокольня типа два восьмерика на четверике с шатровым верхом. Центральный сруб увенчан луковичной главой на высоком световом барабане, а по его углам размещены четыре меньшие декоративные главки в традиционной для русской архитектуры схеме. Главный вход оформлен трехчастным колонным крыльцом. Размеры памятника: длина 26 м, ширина 17, высота 21 м. Объемно-пространственная композиция сооружения динамична: энергичную пирамидальность центральной части развивают устремленные ввысь линии колокольни. В декоративном оформлении фасадов своеобразно переплетены элементы разных стилевых направлений. В интерьере доминирует высотно раскрытое центральное пространство, которому подчинены плоско перекрытые объемы боковых ветвей, соединенные с ним лучковыми арками-вырезами. В бабинце по периметру устроены узкие хоры. На стенах центрального объема – монументальная живопись на холсте конца XIX в. Памятник является редким на Правобережье произведением народной деревянной архитектуры с элементами романтизма”
кому той пам’ятник, хоч вбийте, не знаю :)
ставок в Жаботині
провінційна ідилія
