Два роки назад, коли тільки відкрилася завіса над втаємниченою пам’яткою – палацом Даховських у Леськовому, що в Монастирищенському районі на Черкащині – після свого першого візиту туди я написав “Леськівське диво” або принади заборонених атракцій.
Пам’ятаються ті відчуття якоїсь втаємниченості аж до містичності, роздуті певно із труднощів доступу до “замку” та заборони фотографувати.
Через два роки я знову повернувся сюди. Наче нічого не змінилося. Такий само колючий дріт по периметру огорожі, охорона на воротах…
Одначе щось таки змінилося. Охоронець не пішов за нами по слідах, не контролював де ми ходимо (і чи не залізли бува за опломбовані двері та загратовані вікна). Жодної заборони на фотографування. Якась компанія, що влаштувала пікнік біля флігелю… Та й об’єкт взагалі став доступний для організованих екскурсій.
А головне – змінилося відчуття. Наче не лишилося жодних таємниць… Лиш жаль за цією помираючою пам’яткою. Тріщина на фасаді через усі поверхи стає все загрозливішою, є ризик обрушення перекриттів, всередині зогнила підлога, сирі стіни, сміття і запах медикаментів. А ще нестерпний холод… Холод і у цілком матеріальному, але і у надприродно-потойбічному сенсі.
Мені здалося, що ночами тут таки мають бродити привиди. Привиди скалічених війною солдатських душ, адже тут був не просто санаторій – а божевільня…
А саме творіння Даховських, виявившись заручником військових бюрократів, здається вже не потрібне нікому. Військові за звичкою ще охороняють щось, ще наче як дають дозволи на відвідини, але видається, самі не знають, що з тим всім робити. Нещодавно знову промайнула інформація, що палац та парк переданий на баланс Монастирищенської райради. Чи дасть райрада йому раду?
Тому все ж поспішайте бачити те, що ще можна бачити.
Далі фото палацу та парку Даховських, і трохи історії
 |
 |
Точно невідомо, коли було засноване Леськове. Припускається. Що під час так званої Руїни. Не обійшлося певно без якогось козака Леська :)
 |
 |
Місцеві легенди згадують такого собі Леська Фарибу, який заснував тут хутір. На запитанн «Чия садиба?». Відповідали – «Леськова». Звідси і пішла назва села. Раніше воно звалося саме так – на жіночий манер – Леськовою,сучасна назва – результат втручання мовників нашого часу.
 |
 |
 |
| тут Даховський влаштував був гараж | одне з вікон палацу | фрагмент фасаду палацу |
| для свого першого авта |
Село належало Тарновським, згодом – відомому шляхетському роду Лянцкоронських. А ще згодом таким собі Скаловськи, Подоським…
У 1801 році (за іншими джерелами – 1772 року) ці землі разом з Хейловим купували шляхтичі Даховські.
 |
 |
 |
| башта і башточки | береза росте зі стін палацу | |
Перше поколiння нових власникiв – Марiан, Олександр i Гонората Даховські – заклали що називається основи нового маєтку. За них було збудовано старий палацик, закладено основи парку та, що головне, накопичено великі статки для подальшого розвитку садиби.
 |
 |
Спадкоємці Олександра – брати Казимир i Карл Даховськi були заядлими англоманами, тому замовили будівництво палацу, стилізованого під англійський середньовічний замок у стилі тюдоровської готики. Було сплановано регулярний англійський парк.
 |
 |
| алеї парку Даховських |
Нажаль ім’я першого архітектора історія до нас не донесла.
став на Конелі
Зате відомо, що пізніше – наприкінці 19 століття, син Казимира Тадеуш Даховський будучи єдиним спадкоємцем, переїхав у Леськове й замовив будівництво другої частини замку – круглі, чотирикутні й шестикутні вежі архітектору Цехановському.
 |
 |
і знову башточки
Власне Тадуеш, маючи фах інженера та архітектора, самостійно планував свій «замок». Цехановський же лиш керував будівельними роботами.
 |
 |
 |
вази в парку та в едікулах на фасаді. перша, судячи з зображення воїнів – післявоєнна. друга – з висоти едікули – теж під питанням. що було до них?
На першому й третьому поверхах було влаштовано по 8 великих залів для ігор, балів, прийому гостей. На 2-ому – 9 залів та ванна. Східний вхід був парадним. Перед ним стояли бетонні вази для квітів, а поруч – будиночок для прислуги.
Палац зводився із цегли власного виробництва маєтку Даховських. І досі можна знайти цеглини з маркуванням «TD» – “Tadeus Dachowski”
 |
 |
 |
| Фасади палацу | ||
На рукотворному ставу на річці Конелі з’явився Острiв Мрiй, на лiвому березi рiчки Конели – молодий листяний лiс (на правобережжi росли сосни).
 |
 |
будинок садівника та двері і гвинтові сходи башти палацу
Сам пан Тадеуш був людиною поміркованою, вів тверезий спосіб життя і пропагував його серед селян. Для цього він збудував у селі безкоштовну чайну «Товариство тверезих», де пригощали чаєм із цукерками та печивом.
на першому поверсі
А ще Тадеуш дуже любив коней. Тому значну частину маєтку займають конюшні. В Леськовому був навіть свій зразковий конезавод та іподром. Скакун из Леськового славилися по всій РІ.
 |
 |
збережена ліпнина в інтер’єрі палацу та прогнила стеля першого поверху
Більше того, він був спортсменом-жокеєм, виборював призові місця на змаганнях у Європі. Що однак не завадило його здивувати селян, купивши у 1912 р. небачену ними до того штуку – автомобіль. Гараж було влаштовано також в конюшнях :)
знову став на Конелі. Що освітлює той прожектор?
Під час лютневої революції 1917 р. Тадеуш був за кордоном – наче як на змаганнях у Відні (хоча нче як в той час дві імперії між собою воювали). Переповідають, що до приїзду Тадеуша Даховського у 1918 р. у Леськове, його родовий маєток було розграбовано місцевими селянами.
 |
 |
графіті відвідувачів. Зверніть увагу на роки
Повернувшись з німецькими військами, він не став наслідувати приклад інших поміщиків – і карати винних. Навпаки – пообіцяв винагороду кожному, хто повернее награбоване. Повернули все.
 |
 |
головний вхід до палацу та ще з інтер’єру – ота кругла незрозуміла тумба посеред кімнати першого поверху – вхід із гвинтовими сходами до підвалів
З поверненням у Леськове більшовиків Тадеуш змушений був знову залишити Леськове.
Але палац, на відміну від численних поміщицьких маєтків у окрузі, не був зруйнований. Із поваги до господаря селяни вберегли його від знищення.
Даховський приїде сюди ще раз – у 1942 р. Знову під час німецької окупації.
 |
 |
 |
| тріщини фасаду. контрольні мітки тріщин | ||
А за радянської влади спочатку тут розмістився будинок культури, згодом – піонертабір. Під час другої світової у палац влучила авіабомба, яка на щастя не розірвалася. Одначе вона проломила дах зимового саду, побіжна ж реконструкція по війні, як стверджують, є причиною нинішнього плачівного стану палацу – саме цьому він «завдячує» великою тріщиною на фасаді та поступовим руйнуванням перектиттів.
 |
 |
підвали палацу
По війні тут відкрили військовий санаторій. Най вас не тішить таке заспокійливе слово «санаторій». Звісно, що жахіття війни не могло не зачепити психіку багатьох військових. Це був санаторій для психічнохворих. Саме з тих часів на вікнах палацу з’явилися грати.
 |
 |
 |
З 1970-х тут містився склад медикаментів, потім довгий час палац так і лишався у власності військових.
От поки що і вся історія.
Маємо надію, що історія палацу Даховських матиме продовження…
Як знайти:
Дивитися Леськове на мапі більшого розміру