Сьогодні повернемося до Нового Світу. В декількох кварталах від вілли Юзефи Франц поміж вулицями Гіпсовою (що дістала свою назву завдяки гіпсовим кар’єрам тієї ж родини Франців) та Євгена Коновальця поряд з приміщенням кафедри дизайну Львівського лісотехнічного університету, серед затишних вілл та зелені садків височіє подоба середньовічного замку.
 |
 |
| вілла з двору кафедри дизайну | вілла з вул.Коновальця |
Вілла, що має зручну адресу вул.Коновальця, 100, захована всередині парцелі аж так, що ближча до входу з паралельної вулиці Гіпсової. Але все ж раджу починати її оглядати з Коновальця, зайшовши через симпатичну стилізовану під вигляд самого будинку хвіртку.
 |
 |
 |
| вхід з вул.Коновальця |
Віллу збудували за проектом львівського архітектора Станіслава Улейського у 1912 році для Олександра Кшечуновича, члена відомої вірменської родини землевласників та меценатів, чий гробівець на головній алеї Личаківського цвинтара.
 |
 |
 |
| гробівець Кшечуновичів на Личакові | щипець з псевдоготичним декором |
У міжвоєнний період тут мешкав фармацевт Стефан Стенцель. Стенцель мав аптеку у відомій кам’яниці Шпрехера на площі Міцкевича (нині більш відомий як “Будинок книги”). Але та аптека збереглася там і зараз. Цікаво, що то був перший аптечний заклад у місті, де рецептурний відділ відокремили від “ручного” продажу ліків, що на той час було достатньо прогресивним кроком.
 |
 |
 |
Щодо архітектора, то Станіслав Улейський працював у Львові на зламі 19-20 ст. у стильових формах пізнього модерну, неоготики, неокласицизму.
 |
 |
Окрім вілли Кшечуновича він спроектував ще такі будівлі як ряд житлових будинків, зокрема на вул. Фредра, 1 (1885 – 1912 pp., у співавторстві з К.Рихтманом та Я.Шульцем), Фредра, 7 (1911 pp., співавтор К.Рихтман), на вул. Кн.Романа, 34 (1912 p., співавтор Ю. Пйонтковський), бюро і склад фабрики гіпсу Франца зі скульптурними профілями на вул. Наливайка, 18 (1913 p.).
 |
 |
Опис вілли від Ігора Жука:
Осібно розташована будівля з садовою ділянкою. Двоповерхова споруда з високим цокольним поверхом, мурована з цегли, тинькована, у плані чотирикутна з наріжним об’ємом круглої вежі. Основний об’єм критий схилим черепичним дахом, вежа завершена високим конусом зі шпилем. Композиція головного фасаду асиметрична. В оформленні фасаду присутні ґотичні елементи: трикутний видовжений фронтон, фіали, зубчастий фриз, арочний вхід тощо. Вікна прямокутні, видовжені. Внутрішнє планування секційне.
 |
 |
 |
| вид з вул.Гіпсової |
До середини потрапити, на жаль, не вдалося. Добре. що ще відчинено хвіртку з боку вул.Коновальця. З боку Гіпсової новий високий паркан і такі ж ворота нових господарів.
Дякую Сашку Недовізію, який влаштував мені екскурсію до неї!
список використаних джерел:
– Lviv: A Guidebook for the Visitor / Львів: Туристичний путівник. за редакцією Ю.Бірюльова — Видання друге / Second edition. — Lviv: Publishing House «Centre of Europe», 2007.
– Ілько Лемко, Володимир Михалик, Георгій Бегляров. 243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів: Апріорі, 2009.
– Мельник Ігор. Львівський Новий Світ та південні околиці Королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії. – Львів: Центр Європи, 2009.
– Жук Ігор. Коновальця, 100 http://www.lvivcenter.org
– Тимофієнко Володимир. Зодчі України кінця XVIII – початку XX століть. Біографічний довідник. — К.: «Головкиївархітектура», 1999.
– Дорожовець Христина. Під небесною опікою // “Аптека Галицька”
Переглянути Львів на карті більшого розміру
Інші статті серії: Львів непопсовий