Сьогодні попрямуємо до центру міста. Буквально в одному кварталі від проспекту Свободи заховалася маленька вуличка Леся Курбаса. Однією з цікавих будівель на ній (про решту якось згодом) – кам’яничка під №5.
Цей будинок звуть львівським Майоліка Хауз за його подібність та наслідування відомого шедевру віденської сецесії авторства батька цьго стилю – Отто Вагнера. Віденський Majolikahaus був зведений у 1898-99 рр. і поєднував на той час незвичні для модерну плаский фасад будинку (без виступаючого декору), прорізаний рівномірними рядами однакових віконих прорізів з його декором глазурованими (майоліковими) кахлями з рослинним орнаментом. Характерною особливістю віденського Majolikahaus є те, що ритм майолікового орнаменту байдужий до членування стіни.
 |
 |
| віденський Majolikahaus, фото Андрія Бондаренка | фото з Вікіпедії (автор Donar Reiskoffer) |
При проектуванні львівського будинку за сучасною адресою Курбаса, 5, архітектор Соломон Рімер безперечно надихався творінням Отто Вагнера і в чомусь його наслідував. Той же плаский фасад, та ж майоліка. От тільки принциповою різницею є не тільки колір та орнамент майоліки. У львівському варіанті ритм візерунку відповідає ритму віконних прорізів, візерунки складають подобу картушів, які обрамлюють вікна. Серед квітів можна помітити блакитну королівську лілію.
 |
 |
Як би там не було, але у 1907 року у Львові постає місцева подоба (значно меншого розміру) віденського Майоліка Хауз. Будинок був збудований для львівського кам’яничника Ісаака Герша Сандаля. Плитку виробили також у Львові на фірмі братів Мунд.
Перший поверх кам’яниці рустований і призначений був для “Японської кав’ярні”, яка і працювала тут до І Світової війни, на вищих поверхах розміщувалися квартири.
На кожному поверсі влаштовані балкони на металевих консолях, причому нижчій балкон відокремлює рустовану торгову частину від житлової, вкритої майолікою.
 |
 |
Переглянути Львів на карті більшого розміру
Інші статті серії: Львів непопсовий