Так вже сталося, що всі мароморошські церкви-красуні збереглися у єдиній вервечці сіл, що слідують вздовж траси одне за одним. То ж відвідавши Сокирницю та Крайниково, в’їжджаємо до наступного села – Данилова.
Тут збереглася наймолодша, і водночас (що не дивно, було на кого орієнтуватися) найімпозантніша церква св. Миколи Чудотворця, 1779 року побудови.
Стоїть вона на високому пагорбі
 |
 |
високим же і стрімким шпилем пронизуючи небо…
Власне висота шпилю (а данілівська церква є найвищою серед “сестер”) не така вже й велика. “Якихось” 35 м. Але завдяки своїй витонченості, стрункості та вдалій пропорційності, здається незвично високою. Так само дивовижно пропорційною та витонченою здається вся церква, що неначе злітає в небо.
 |
 |
Поруч – двоярусна дзвіниця , збудована у тому ж таки 18 ст. за системою “четверик на четверику”
 |
 |
 |
Дах вкритий дерев’яним гонтом. Так само, як у Крайниковому – закритий ганок, та галерея на емпорі
 |
 |
Поруч під пагорбом – новий православний храм. Старою ж церквою послуговується вельми нечисельна громада греко-католиків
 |
 |
 |
 |
 |
Ведуться перманентні ремонтні роботи. Риштування стояло і на початку 2007, коли я побував тут вперше, і за три роки.
 |
 |
Путівники обіцяють гарний інтер’єр, включно з настінними розписами авторства І.Корнмаєра 1823 р. Подивитися церкву зсередини – немає проблем. Однак за ключами треба їхати на край села (мобільний телефон повідомляється в оголошенні біля церкви).
Їдемо. Тут не просто живе той, хто тримає ключ від церкви. Тут справжній краєзнавчий музей
 |
 |
Павліна Петрівна Шимон, хоча народилася не тут, все своє свідоме життя віддала вихованню малих даниловчан, а тепер, окрім того, що опікується церквою, створила у своїй садибі музей.
Експозиція, хоча подекуди і наївна, але зроблена з душею. Та й сама бабка Павліна рада всім своїм відвідувачам
 |
 |
 |
 |
Після оглядин музею прямуємо до церкви. Радо відгукуємося на прохання допомогти (заново застлати розкриті ураганом дошки)
 |
 |
| zamkovyi вносить свою лєпту у порятунок храму | датування – 14 травня 1779 року (що, не схоже?) |
На жаль обіцяних розписів годі і шукати. Не збереглися вони, адже дах довгий час затікав. Всередині досі сиро… Збереглися лиш старовинні різбленні з дерева врата
 |
 |
Як писав ще у 1971 р. в своїх “В горах и долинах Закарпатья”: “А кругом раскинулись пологие, сонные, как бы застывшие в дремоте летнего зноя холмы карпатского предгорья. Этот резкий контраст покоя природы и геометрической строгости храма не разъединяет их, а только подчеркивает цельность и единство раскрывающейся перед нами картины”.
 |
 |
Проглянути Данилово на мапі більшого розміру
(Далі буде)
Інші статті цієї рубрики:
Дерев’яні церкви Марамуреша. Частина 1 – Колодне
Дерев’яні церкви Марамуреша. Частина 2 – Сокирниця
Дерев’яні церкви Марамуреша. Частина 3 – Крайниково
Дерев’яні церкви Марамуреша. Частина 5 – Олександрівка