Іванівка

On 10.03.2011 by admin

Якщо подрожувати з Києва дніпропетровською трасою до Кременчука, чи далі на південь, недалеко за широким гирлом Сули, що є кордоном Черкаської та Полтавської областей, радив би зробити невеличку зупинку в селі Іванівка Семенівського району. Знаходиться село трохи в стороні від траси, невдовзі після перетину межі Полтавської області важливо не пропустити лівий поворот на село Проценки, наступне за ним і буде Іванівкою.

розлив Сули при її впадінні у Кременчуцьке водосховище при в’їзді до Іванівки

Іванівка – невеличке глухе село Полтавщини. Вже звична картина сільських пасторалей з покинутими похиленими глиняними хатками під стріхою тут відчувається якось по-особливому, і навіть якось по-новому. З перших хат села складається стійке враження, що село просто вимерло.

доволі оригінальні лиштви практично на кожній хаті

Але їхати сюди варто не тільки, та й не стільки за мальовничим сумом полтавської глибинки. Атракційність Іванівки в іншому.
Про незвичну церкву в Іванівці я дізнався з путівника “7 мандрівок Полтавщиною” Дмитра Антонюка.

Згідно з путівником Троїцьку церкву в Іванівці збудували 1892 року.
Оригінальними є декор порталу дверей, та й сам дизайн дверей – оббитих кованими рослинно-пташиними візерунками. Старі стіни ще несуть на собі ледь помітний слід розписів порталу.

Невідомий архітектор явно наслідував московсько-візантійський стиль, іванівська церква стилізацією зокрема дуже схожа на храми підмосковного Звенигорода. От тільки за часів войовничих атеїстів втратила вона куполи:

В мережі інформації про церкву – катма.
Дякую av-otus, який знайшов архівні фото храму:

архівні фото з альбому Скоропадських від av-otus

Отже, окрім назви та датування побудови храму, про нього невідомо нічого. То ж буду вдячний за будь-яку інформацію.
Але і сама дата – 1892 р. ставиться фахівцями під сумнів з точки зору проникнення нових архітектурних течій та запозичень з кращих взірців у полтавську глибинку. Той же av-otus висловлює думку, що зведена вона не раніше початку нового тисячоліття, ймовірніше всього у 1910-х.

войовничі атеїсти не дуже старанно вирубували хрести

Храм знаходиться в не дуже гарному стані, на стінах помітні тріщини. Поруч з храмом – могила священника, що помер 1952 р., певно тоді церква де діяла

Поруч з церквою – гарний цегляний будинок, що стилістикою декору нагадує церкву. Ймовірно він був зведений в той самий час, коли й церква та належав місцевому настоятелю, а нині – місцевому сільськогосподарському підприємству


Подивитися Іванівка на мапі більшого розміру

5 коментарів to “Іванівка”

  • AndyStr

    Фантастична церква! Навіть не віриться, що це в нас в Україні… От би відновити (але не так як Мукачівський замок, звичайно).

    • Анонім

      а що в Мукачівському замку не так (окрім турула)?

  • Tasha-kr5

    Дякую! Цікаво, чи всередині щось уціліло?

    • Анонім

      та хто зна, двері наглухо зачинені, у вікна нічого не розгледіли. Розписи зберегтися цілком могли. Іконостас, навряд. Підозрюю, що тут була якась комора чи щось інше. Символічно, як і в багатьох інших селах – колишній колгосп під боком…

  • Олена

    В середині церкви я була ще дитиною, там неймовірно гарно, під купол мозаїка, здається, ангели, але не можу у спогадах передати більше, залишився лише приємний спогад – переважав синій колір. Тоді там був зерносклад, яке варварство!!!!Мені малою тоді вона здавалася дуууже великою всередині)) Поряд з церквою, за спогадами моєї бабусі, будинок місцевого поміщика, прізвище не пам’ятаю, поруч з ним був великий, гарний сад, У радянські часи ця будівля була восьмирічною школою. Кімнати в ній були великі і світлі. Що зараз у ній? – лише здогадуюся, схоже, що якась комора, а жаль, дуже жаль…це ж наша історія, це наш слід який ми мали б залишити після себе.